понеділок, 30 березня 2020 р.

Вуглеводи (10 клас)

Метали та неметали (11 клас)



Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном (11 клас)


Оксиди неметалічних елементів (11 клас)


Целюлоза (10 клас)


Крохмаль (10 клас)


вівторок, 24 березня 2020 р.

Органічні речовини. Інтерактивні вправи.(9 клас)

Етен та етин (9 клас)

Характеристика
Алкани
Алкени
Алкіни
Загальна формула
CnH2n+2
CnH2n
CnH2n-2
Гомологічний ряд
CH4, C2H6, C3H8, C4H10...
C2H4, C3H6, C4H8...
C2H2, C3H4, C4H6...

Полімери (9 клас)

  • реакція полімеризації – процес сполучення багатьох молекул низькомолекулярної речовини (мономеру) у молекулу полімеру;
  • мономер (грецьк μόνος один; μέρος частина) – вихідна речовина, взята для проведення реакції полімеризації;
  • полімери, високомолекулярні сполуки (грец. πολύ багато; μέρος частина «складається з багатьох частин») природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних угруповань (мономерів);
  • елементарна (структурна) ланка фрагмент у молекулі полімеру, що повторюється;
  • ступінь полімеризації – показує число молекул мономеру, що об’єдналися в одну молекулу полімеру. Позначається літерою n (ен)).
                    nCH2=CH2  →  [ — CH2— CH2— ]n – ступінь полімеризації
        мономер              елементарна
    (етен, етилен)      (структурна) ланка

 Фізичних властивості:
  • ❏ прозора речовина;
  • ❏ погано проводить теплоту й електричний струм;
  • ❏ жирна на дотик;
  • ❏ еластична;
  • ❏ нерозчинна у воді;
  • ❏ легша за воду.
  • Застосування
    ➔   виготовлення тари для зберігання хімічно агресивних речовин;
    ➔   виготовлення деталей автомобілів, що працюють в агресивному середовищі;
    ➔   виготовлення посуду та водогінних труб;
    ➔   виготовлення пакувальних матеріалів і плівки для теплиць;
    ➔   виготовлення ізоляційних матеріалів…

понеділок, 23 березня 2020 р.

Кислоти (11 клас)

Кислоти: класифікація, номенклатура, властивості і способи добування

 

Кисло́ти, у класичному визначенні — електроліти, які при розчиненні в йонізуючому розчиннику (наприклад, у воді), дисоціюють з утворенням іонів водню (або протона Н+), таким чином знижуючи кислотність розчину до величини менше ніж pH 7,0.



Класифікація кислот. За вмістом атомів Оксигену кислоти поділяють на оксигеновмісні та безоксигенові.
До оксигеновмісних кислот належать: сульфатна Н2SO4, нітратна HNO3 та ін. Оксигеновмісні кислоти є гідратами кислотних оксидів, тобто продуктами приєднання молекули води до молекули кислотного оксиду.
До безоксигенових кислот належать розчини деяких газів у воді. Наприклад, хлоридна кислота - це розчин газуватого хлороводню HCl у воді, флуоридна - розчин фтороводню HF, сульфідна - розчин сірководню
H2S тощо.
За числом атомів Гідрогену. здатних заміщуватися на атоми металічного елемента (за основністю кислоти), кислоти поділяють на одноосновні (HCl, HNO3), двохосновні (H2S, H2SO4), трьохосновні (H3PO4) тощо.
За силою кислоти поділяють на сильні (HNO3, HI, HBr, HCl, H2SO4), кислоти середньої сили (H2SO3, H3PO4, HF, HNO2) та слабкі (H2CO3, H2S, H2SiO3).



Номенклатура кислот. Назви кислот найкраще виводити від міжнародних назв кислотних залишків. При цьому для кисневих кислот у випадку проявлення кислотоутворюючим елементом найвищої можливої валентності назва кислоти має закінчення -атна, наприклад: HNO3 — нітратна кислота (азотна) Н2SO4 — сульфатна кислота (сірчана) Н3РО4 — ортофосфатна кислота (фосфорна) НРО3 — метафосфатна кислота Н2СО3 — карбонатна кислота (вугільна) Н3ВО3 — боратна кислота (борна) Якщо ж кислотоутворюючий елемент проявляє в молекулі даної кислоти нижчу позитивну валентність, то назва кислоти має закінчення -итна або -ітна. Наприклад:
HNO2 — нітритна кислота (азотиста): Н2SO3 — сульфітна кислота (сірчиста) Назви безкисневих кислот у таких випадках мають закінчення -идна або -ідна. Наприклад:
HCl — хлоридна кислота (хлороводнева, або соляна): HI — йодидна кислота (йодоводнева): HBr — бромідна кислота (бромоводнева): H2S — сульфідна кислота (сірководнева)



Властивості кислот. Деякі кислоти при звичайних умовах являють собою рідини, наприклад нітратна HNO3 і сульфатна Н2SO4 кислоти, а деякі — тверді речовини, як фосфатна кислота Н3РО4, боратна Н3ВО3 і ін. Більшість кислот добре розчиняється у воді, але деякі практично не розчиняються (наприклад, силікатна кислота H2SiO3). Водні розчини кислот відзначаються кислим смаком, руйнують рослинні і тваринні тканини і змінюють забарвлення індикаторів, зокрема забарвлюють лакмус у червоний колір. Ці спільні властивості усіх кислот обумовлюються наявністю в їх розчинах іонів водню. Хімічні властивості кислот визначаються їх відношенням до основ і основних оксидів. Найхарактернішою властивістю їх є здатність вступати з основами в реакції нейтралізації.
Наприклад:
HCl + NaOH → NaCl + H2O 3H2SO4 + 2Al(OH)3 → Al2(SO4)3 + 6Н2О З основними і амфотерними оксидами кислоти теж утворюють солі:
2HNO3 + MgO → Mg(NO3)2 + H2O 3H2SO4 + Al2O3 → Al2(SO4)3 + 3H2O Крім того, кислоти взаємодіють і з активними металами (що стоять в електрохімічному ряду напружень лівіше від водню) з утворенням солі і виділенням водню (з нітратної кислоти водень не виділяється). Наприклад:
2HCl + Zn → ZnCl2 + H2 ↑ 3H2SO4(розбавлена) + 2Al → Al2(SO4)3 + 3H2 ↑



Способи добування. Кислоти, як і основи, можна добувати різними способами. 1. Безпосереднім сполученням ангідридів з водою:
SO3 + Н2О → Н2SO4 N2O5 + Н2О → 2HNO3 Цим способом можна одержувати кислоти тільки в тому випадку, коли ангідрид безпосередньо взаємодіє з водою. При цьому слід мати на увазі, що при одержанні деяких кислот залежно від умов одна молекула ангідриду може реагувати з одною, двома і більше молекулами води. Внаслідок цього молекула утворюваної кислоти може містити різну кількість атомів водню і кисню, хоч валентність кислотоутворюючого елементу залишається тою ж самою. Якщо кислота утворюється внаслідок взаємодії одної молекули ангідриду з одною молекулою води, то до назви кислоти додається префікс мета-, а коли на одну молекулу ангідриду припадає дві або три молекули води, то додається префікс орто-.
Наприклад:
Р2О5 + H2O → 2НРО3 метафосфатна кислота: Р2О5 + 3Н2О → 2Н3РО4 ортофосфатна кислота 2. Взаємодією кислот з солями. Цим способом можна користуватися тоді, коли одержувана кислота є леткою або нерозчинною. Наприклад:
Н2SO4 + 2NaCl → Na2SO4 + 2HCl ↑ (при нагріванні): H2SO4 + Na2SiO3 → Na2SO4 + H2SiO3 ↓ 3. Безкисневі кислоти можна одержувати як їх витісненням з солей іншими кислотами, так і безпосереднім сполученням елементів з наступним розчиненням одержуваних кислот у воді.
Наприклад:
FeS + 2HCl → FeCl2 + H2S ↑ Н2 + Cl2 → 2HCl В техніці для добування хлоридної кислоти користуються останнім способом.

Оксиди неметалічних елементів (11 клас)

https://drive.google.com/file/d/1OnIC8nHnmDINzLGUA8zb_aZjLMWd1AbL/view?usp=sharing



11 клас
Тема. Оксиди неметалічних елементів.
Мета уроку: поглибити знання учнів про оксиди, їх класифікацію,   удосконалити навички складання рівнянь хімічних реакцій з участю оксидів неметалів;
розвивати  в учнів розуміння причинно-наслідкових зв’язків між складом, будовою, властивостями та застосуванням речовин, логічне мислення, вміння порівнювати та спостерігати;
формувати пізнавальний інтерес та інтерес до вивчення предмета.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Методи і форми роботи: інтерактивна вправа «Мозковий штурм»,  гра,  розповідь.

І. Організаційний етап.
Створення емоційного настрою.
Учитель. Добрий день,учні. Доброго вам здоров’я, настрою! На початку уроку хочу прочитати вам слова відомого російського ученого Д.І.Менделєєва: «Головний секрет життя: одна людина – нуль, разом тільки – люди», «Праця, праця, не будь – яка, а свідома, осмислена, потрібна людям. Працюючи самі, ви зробите все і для своїх близьких і для себе, а якщо при цьому успіху не буде, а буде невдача – не біда, спробуйте ще раз».

ІІ.  Хімічний диктант( відповідь  «так» або «ні»)
1.     У сполуках неметалічних елементів з Гідрогеном  зв`язок йонний (-)
2.     Тривіальна назва хлоридної кислоти – соляна (+)
3.     Якісним реактивом на хлориди є сіль арґентуму  (+)
4.     Метан добре розчиняється у воді (-)
5.     Побутова назва розчину амоніаку – нашатирний спирт  (+)
6.     Розчин амоніаку не взаємодіє з кислотами  (-)
7.     Водний розчин амоніаку виявляє основні властивості  (+)
8.     Хлоридна кислота входить до складу  шлункового соку  (+)
9.     Концентрована хлоридна кислота переважно 90%  (-)
10.                       Лакмус у водному розчині амоніаку червоніє  (-)
11.                       Якісним реактивом на солі амонію є розчин лугу  (+)
12.                       Амоніак  застосовують як холодоагент  (+)

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Учитель.
Мозковий штурм «Поговоримо про оксиди»
1.Які речовини називають оксидами?
2.Які за характером бувають оксиди?
3.Які речовини утворюються в результаті взаємодії їх з водою?
4. Наведіть приклад  хімічної реакції взаємодії  оксиду активного металу з водою. Дайте назву утвореній речовині.
5. Наведіть приклад  хімічної реакції взаємодії  оксиду неметалу з водою. Дайте назву утвореній речовині.
6. Наведіть приклади оксидів,  які мають практичне значення для людини.
 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Гра «Третій зайвий»
( Пояснити, чому зайвий)
Na2O  SO3  BaO
MgO  SO2  FeO
K2O   P2O5  CaO
Отже, в кожному рядку ви виділили оксид неметалу. Вам відомо, що оксиди неметалів становлять цілу групу речовин з характерними для них властивостями. Сьогодні нам потрібно узагальнити знання про дані оксиди, показати їх зв’язок з іншими речовинами, зокрема з гідратами даних оксидів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.     Оксиди неметалічних елементів.
Учитель. Розглянемо склад та властивості оксидів елементів ІІІ періоду:
Na2O   MgO   Al2O3   SiO2   P2O5   SO3   Cl2O7
У періоді зліва направо властивості елементів змінюються від металічних до неметалічних, а в складних речовин, оксидів – від основних до кислотних. Кислотні оксиди знаходяться в кінці періоду.
2.Кислотний характер оксидів неметалічних елементів.
Демонстрація №1.
Спалювання сірки і доведення кислотного характеру утвореного оксиду.
1.     Сірку помістити у залізну ложечку і внести у полум’я пальника. Сірка спочатку розплавиться, далі почне горіти. Внести сірку у посудину з киснем, горіння посилиться, синювате полум’я стане яскравим. При цьому утвориться газ з різким запахом – сульфур (IV) оксид  SO2:
       S + O2  =  SO2
1.     У  посудину з сульфур (IV) оксидом доливаємо невелику кількість води.
2.     Через деякий час до утвореної речовини  доливаємо невелику кількість індикатора – лакмусу.
3.     Спостерігаємо появу червоного забарвлення, робимо висновки.
Висновок: поява червоного забарвлення лакмусу свідчить про кисле середовище, отже утворилася кислота – сульфітна.
SO2 + Н2O = Н2 SO3
Отже, оксиди неметалів при взаємодії з водою утворюють кислоти.
Формула
оксиду
Ступінь окиснення
неметалічного елемента
Гідрати оксидів
Формула
Назва кислоти
SO2
+ 4
H2SO3
Сульфітна
SO3
+6
H2SO4
Сульфатна
CO2
+4
H2CO3
Карбонатна
SіO2
+4
H2SіO3
Силікатна
P2O5
+5
H3PO4
Ортофосфатна
N 2O5
+5
HNO3
Нітратна


Завдання.

Напишіть рівняння реакцій взаємодії фосфор (V) оксиду та сульфур (VІ) оксидів з водою. Дайте назви утвореним речовинам.
Після виконання завдання учні формулюють загальний висновок:
Оксиди та гідрати  оксидів неметалів проявляють кислотний характер.

ІV. Закріплення нового матеріалу, рефлексія.
Завдання.
З якими із нижче вказаних речовин взаємодіє карбон (ІV) оксид: фосфор (V) оксид, магній, натрій оксид, хлоридна кислота, кальцій оксид, калій гідроксид, розчин натрій карбонату, кальцій гідроксид. Напишіть рівняння реакцій, вкажіть назви продуктів реакцій.
Завдання.
З якими із нижче вказаних речовин взаємодіє сульфатна кислота: натрій оксид, хлороводневі кислота,магній гідроксид, розчин натрій карбонату. Напишіть рівняння реакцій, вкажіть назви продуктів реакцій.
V. Домашнє завдання.
Параграф 20 читати. Скласти хімічні рівняння оксидів неметалічних елементів з водою.

Узагальнення знань (8 клас)

https://drive.google.com/file/d/1iDyFbDUYepDDFZPa7bkPvws8-w0r7dbq/view?usp=sharing