неділя, 23 вересня 2018 р.
пʼятниця, 6 квітня 2018 р.
Жан-Бати́ст Анре́ Дюма́ – видатний хімік
Жан-Бати́ст Анре́ Дюма́
(14 липня 1800 — 11 квітня 1884) — французький хімік
В молодості пізнавав мистецтво аптекарської справи, а в 1816 році виїхав до Женеви, щоб підробити помічником фармацевта в аптеці з власною лабораторією.
Закінчив навчання в Женевському університеті, де вивчав хімію і фізіологію.
У 1823 році виїхав у Париж, де почав працювати з Гумбольдтом. При цьому працював препаратором при Політехнічній школі і був учителем хімії місцевому ліцеї.
З 1832 по 1868 роки працював у Сорбонні, після того як змінив Гей-Люссака на його посаді. У 1835 році став професором наук, працював в Політехнічній школі.
Паралельно з цим трудився в Центральній школі мистецтв і ремесел з 1829 по 1852 роки.
У 1839 році став працювати ще і в Медичній школі. В 1848 році був обраний до числа членів національних зборів, а незабаром став міністром землеробства і торгівлі.
У 1856 році став членом Сенату, в 1859 року був президентом муніципальної ради міста, а в 1868 році начальником монетного двору. У 1870 роки повністю віддав себе науці і відійшов від громадської і політичної життя.
Вивчав органічну хімію і зробив багато відкриттів. У 1826 році винайшов новий спосіб визначення щільності пара, а в 1827 році вивчав склад ацетону і складних ефірів, висловив теорію про спорідненість етилового спирту і етилену. Ця теорія була названа этерина, яку в майбутньому вчені допрацювали до теорії радикалів.
У 1837 році з вченим Лібіхом випустили статтю про походження органічної хімії як хімії вільних радикалів.
У 1830 році винайшов метод кількісного вмісту азоту в органіці, який пізніше став носити його ім’я.
Трохи пізніше отримав трихлороцтову кислоту і спростував дуалістичну теорію Берцеліуса про неможливість заміщення атомом хлору атом водню. У січні 1834 року Дюма провів доповідь в Академії наук про властивості хлору, тим самим створивши правила металепсии.
У 1840 році висунув теорію про походження сполук, отриманих в результаті заміщення атомів, цю теорію він розробляв разом з ученим Реньо.
У 1843 році вивів гомологічні ряди мурашиної кислоти і створив загальні правила для них. У 1825 році отримав метанол з олії м’яти, а в 1831 році антрацен зі смоли кам’яного вугілля. Трохи пізніше в спільних дослідженнях із вченим Пелиго підтвердив, що жири – це складні ефіри.
У 1846 році випустив підручник Курс хімії в додатку до ремесел, в якому розповів, як хімічні технології полегшують життя і працю.
У 1840 році став вхожий в Лондонське королівське суспільство, в 1845 році в Петербурзьку академію наук, у 1880 році в Берлінську академію наук.
У 1859 році очолив Французьке хімічне товариство
Цікаві факти Жана Батіста Дюма:
• Вивчав хімічний склад крові та її освіта
• Займався створенням Школи промислових мистецтв і шахт
• Його ім’я носить вулиця, ліцей і коледж в Париж
неділя, 25 березня 2018 р.
неділя, 24 грудня 2017 р.
середа, 20 грудня 2017 р.
середа, 6 грудня 2017 р.
Відомі вчені-хіміки
Кожен повинен знати про досягнення нашої країни в галузі хімії, адже багато видатних вчених - хіміків,прославили нашу державу. Можна впевнено сказати, що українці внесли вагомий внесок в розвиток світової хімічної науки.
Вчитель хімії (Гостищева А.І.) пропонує до вашої уваги короткі відомості з біографії та основні здобутки 5 відомих вчених-хіміків.
Ададу́ров Іва́н Євгра́фович ( 1879 - 1938)
Український хімік. У 1928—1933 роках завідував кафедрою основної хімічної технології Одеського хіміко-технологічного інституту. У 1933—1938 роках працював завідувачем кафедри технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Водночас він читав курс каталізу в Харківському університеті. Саме тоді йому надали звання професора, а 11 травня 1937 року Вища атестаційна комісія присудила Ададурову наукову ступінь доктора технічних наук без захисту дисертації. Удосконалив технології виробництва сульфатної та нітратної кислот і їх солей.
Вернадський Володимир Іванович (1863-1945)
Він добре знав історію України, свого роду: по батьковій лінії Вернадські — учасники визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Його прадід навчався в Києво-Могилянській академії. Батько — киянин Іван Вернадський — вчений-економіст, противник кріпацтва. Вернадський був одним із засновників Української академії наук, її дійсний член та перший голова-президент (з 1918 року). Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах.
Горбачесвський Іван Якович (1854 - 1942)
Народився 5 травня 1854 року в Зарубинці (Тернопільська область). Український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч, кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини 1911 року. Він першим у світі здійснив синтез сечової кислоти з гліцину. Одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків. Встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу. Його заслугою стало також те, що він запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах. Створив підручники з органічної і неорганічної хімії. 2004 рік ЮНЕСКО визнало роком академіка Івана Яковича Горбачевського.
Зелінський Микола Дмитрович (1861-1953)
Народився майбутній хімік-органік 6 лютого 1861 року в м. Тирасполі Херсонської губернії. У 1880 р. Микола Зелінський закінчив Рішелівську гімназію в Одесі та поступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). У 1884 р. він отримав диплом про закінчення університету і залишився працювати в ньому на кафедрі хімії. Український хімік-органік. Вивчав вуглеводні, з яких складається нафта,— нафтени. Заклав основи нафтохімії. Пропагував питання створення синтетичного рідкого палива. Винайшов вугільний протигаз. У 1930-ті рр. розв’язав для народного господарства важливу проблему виробництва синтетичного каучуку. Створив всесвітньо відому школу хіміків-органіків
Пилипе́нко Анато́лій Тере́нтійович (1914 - 1993)
Народився 3 травня 1914 року в селі Кирилівці (нині Звенигородського району Черкаської області). У період з 1931 по 1936 рік навчався на хіміко-технологічному факультеті Київського політехнічного інституту. Після закінчення аспірантури в КПІ, Пилипенко працював асистентом, згодом доцентом Київського технологічного інституту силікатів. 1944 року добровільно пішов на фронт. У повоєнний час розпочав роботу на хімічному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка доцентом, а після захисту докторської дисертації у 1960 році — професором. Учений займався такими важливими проблемами, як захист водного басейну України від забруднення техногенними відходами, створення замкнутих циклів водопостачання в промисловості, розробка технології комплексної переробки шахтних вод.
Ададу́ров Іва́н Євгра́фович ( 1879 - 1938)
Український хімік. У 1928—1933 роках завідував кафедрою основної хімічної технології Одеського хіміко-технологічного інституту. У 1933—1938 роках працював завідувачем кафедри технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Водночас він читав курс каталізу в Харківському університеті. Саме тоді йому надали звання професора, а 11 травня 1937 року Вища атестаційна комісія присудила Ададурову наукову ступінь доктора технічних наук без захисту дисертації. Удосконалив технології виробництва сульфатної та нітратної кислот і їх солей.
Вернадський Володимир Іванович (1863-1945)
Він добре знав історію України, свого роду: по батьковій лінії Вернадські — учасники визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Його прадід навчався в Києво-Могилянській академії. Батько — киянин Іван Вернадський — вчений-економіст, противник кріпацтва. Вернадський був одним із засновників Української академії наук, її дійсний член та перший голова-президент (з 1918 року). Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах.
Горбачесвський Іван Якович (1854 - 1942)
Народився 5 травня 1854 року в Зарубинці (Тернопільська область). Український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч, кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини 1911 року. Він першим у світі здійснив синтез сечової кислоти з гліцину. Одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків. Встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу. Його заслугою стало також те, що він запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах. Створив підручники з органічної і неорганічної хімії. 2004 рік ЮНЕСКО визнало роком академіка Івана Яковича Горбачевського.
Зелінський Микола Дмитрович (1861-1953)
Народився майбутній хімік-органік 6 лютого 1861 року в м. Тирасполі Херсонської губернії. У 1880 р. Микола Зелінський закінчив Рішелівську гімназію в Одесі та поступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). У 1884 р. він отримав диплом про закінчення університету і залишився працювати в ньому на кафедрі хімії. Український хімік-органік. Вивчав вуглеводні, з яких складається нафта,— нафтени. Заклав основи нафтохімії. Пропагував питання створення синтетичного рідкого палива. Винайшов вугільний протигаз. У 1930-ті рр. розв’язав для народного господарства важливу проблему виробництва синтетичного каучуку. Створив всесвітньо відому школу хіміків-органіків
Пилипе́нко Анато́лій Тере́нтійович (1914 - 1993)
Народився 3 травня 1914 року в селі Кирилівці (нині Звенигородського району Черкаської області). У період з 1931 по 1936 рік навчався на хіміко-технологічному факультеті Київського політехнічного інституту. Після закінчення аспірантури в КПІ, Пилипенко працював асистентом, згодом доцентом Київського технологічного інституту силікатів. 1944 року добровільно пішов на фронт. У повоєнний час розпочав роботу на хімічному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка доцентом, а після захисту докторської дисертації у 1960 році — професором. Учений займався такими важливими проблемами, як захист водного басейну України від забруднення техногенними відходами, створення замкнутих циклів водопостачання в промисловості, розробка технології комплексної переробки шахтних вод.
вівторок, 14 листопада 2017 р.
понеділок, 6 листопада 2017 р.
вівторок, 10 жовтня 2017 р.
середа, 12 квітня 2017 р.
четвер, 30 березня 2017 р.
Вітаю вас друзі хімії!
Зла чаклунка згодна повернути вкраде, але тільки тому хто зможе пройти всі її випробуванння. Випробування чаклунки будуть тривати весь квітень.
1 випробування - 01-11 квітня 2 випробування - 12-21 квітня 3 випробвування - 22-30 квітня.
За кожну правильну відповідь ви будете отримувати 1-3 атоми.
Завдання будете отримувати до 10.00, а привильні відповіді приймаються до 22.00
Правильні відповіді відсилайти на мою електронну пошту gostalina766@gmail.com
Остаточні результати будуть розміщені 5 травня.
Увага! Перед початком квесту треба зареєструватися (тут) та ознайомитися з правилами роботи в інтернеті.
Бажаю всім успіхів!
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Узагальнення знань (8 клас)
https://drive.google.com/file/d/1iDyFbDUYepDDFZPa7bkPvws8-w0r7dbq/view?usp=sharing
-
Невеличка пригода для кмітливих друзів хімії. Зла чаклунка викрала періодичну таблицю хімічних елементів і теперь діти по всьом...









